Студентські роботи після практики II курсу

Студентські роботи після практики II курсу – 2008
Студентські роботи після практики II курсу – 2009
Студентські роботи після практики II курсу – 2010
Студентські роботи після практики II курсу – 2012 (II частина)
Студентські роботи після практики II курсу – 2013
Студентські роботи після практики II курсу – 2014
Студентські роботи після практики II курсу – 2015
Студентські роботи після практики II курсу – 2016
Студентські роботи після практики II курсу – 2017

У 2012 році студентських робіт, виконаних у рамках спільної роботи, яку я організовував на практиці, виявилося особливо багато. Зокрема, це наслідок того, що під час практики в Гайдарах були Ольга Михайлова, Анастасія Бондарєва та Олена Мелешко, які допомогли студентам‑другокурсникам виконувати їхні дослідницькі роботи. Студентські тези 2012 року розміщені на двох сторінках: початок тут, а закінчення – тут. Вони впорядковані не в алфавітному порядку, а, скоріше, відповідно до певної внутрішньої логіки.
Залежність складу вибірок зелених жаб від місця і способу їх збору
В.Б. Москальов, О.О. Каширін, Р.Г. Меламед
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, біологічний факультет, пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна
Спостережуване у зелених жаб геміклональне успадкування представляє науковий інтерес як для генетиків, так і для зоологів. Гібридогенний комплекс зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) складається з ставкових жаб Pelophylax lessonae (Camerano), що не мешкають у місці дослідження, озерних жаб P. ridibundus (Pallas), а також їхніх гібридів – їстівних жаб P. esculentus (L.).
Таблиця 1. Місце, спосіб збору вивчених вибірок і їх склад

Місце лову

Спосіб лову

Представники P. esculentus complex

Pelophylax esculentus

Pelophylax ridibundus

Pelophylax sp. (не визнач.)

♂♂

♀♀

♂♂

♀♀

♂♂

♀♀

Берег річки (N 49°38'08", E 36°20'28")

З берега

З човна

Ставок (N 49°33'22", E 36°18'37")

З берега

Пойм. озеро (N 49°37'51", E 36°20'04")

З човна

145

Зміївський район Харківської області знаходиться в Північно‑Донецькому центрі різноманіття зелених жаб, що привертає увагу багатьох дослідників. У роботах різних авторів подаються різні дані про співвідношення різних форм зелених жаб у цьому центрі. У даній роботі ми перевірили припущення, що відмінності у складі вибірок зелених жаб, зібраних у околицях біостанції ХНУ, можуть бути пов’язані з вибором місця і способу лову. Ми вивчили 4 вибірки, дані про які наведені в таблиці 1. Вибірки збирали в середині червня 2012 р. на лісистому ділянці берега р. Сіверський Донець, у пойменному озері та у Нижньому Добрицькому ставку (поблизу пойми р. Гомольша). Жаб збирали вночі, або з берега, або з човна. Дані обробляли в програмі Statistica 8.0, склад вибірок порівнювали за допомогою критерію χ² Пірсона.
Спосіб збору значно (χ²=37,8313, p<0,00001) впливає на співвідношення статей у вибірці: при зборі з берега у вибірку потрапляє значно більша частка самок. Частка P. esculentus у вибірці значно залежала від місця лову (χ²=19,58, p=0,00606). Вплив місця лову на співвідношення статей і спосіб лову на частку гибридів статистично незначимі. Навіть вибірки, зібрані в один час і в одному районі, можуть суттєво відрізнятися одна від одної залежно від конкретного місця збору і способу лову.
Описані результати отримані в ході УІРС на навчальній практиці з зоології хребетних. Автори висловлюють подяку доц. Шабанову Д. А. за наукове керівництво.

Москальов В. Б., Каширін О. О., Меламед Р. Г. Залежність складу вибірок зелених жаб від місця і способу їх збору // «Біологія: від молекули до біосфери». Мат. VII Міжнар. конф. мол. науковців. – Х.: ФОП Шаповалова Т. М., 2012 – с. 271‑272.

Оцінка чисельності популяційної системи зелених жаб Іськового ставка Зміївського району Харківської області
Є.В. Мелешко, Е.П. Мальченко
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина
e‑mail: meleshko.e.v@gmail.com, edoktor07@gmail.com.
Група зелених жаб, Pelophylax esculentus complex, включає два батьківські види, Pelophylax lessonae (Camerano, 1882) і Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), а також їхніх гібридів – Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758). Характерною особливістю групи є геміклональний спосіб успадкування, при якому у Pelophylax esculentus під час гаметогенезу геном одного з батьківських видів елімінується. Геном іншого батьківського виду далі піддається ендоредуплікації, і гібридна особина утворює ідентичні гамети. Представники різних видів Pelophylax esculentus complex здатні жити і розмножуватись разом, утворюючи геміклональні популяційні системи, ГПС (Шабанов та ін., 2009). Одна з таких систем мешкає в Іськовому ставку (околиці с. Гайдари, Зміївський район Харківської області). Спостереження за цією ГПС ведуться з 1995 р. (Лада, 1996). На даний час досліджувана популяційна система виходить з критичного стану, описаного для неї в 2000‑2008 рр. Виходячи з цього, метою дослідження було вивчення чисельності ГПС Pelophylax esculentus complex для подальшого моніторингу її стану. Літом 2011 р. була проведена перша подібна робота (Суворова, Мелешко, 2011), в результаті якої чисельність ГПС була оцінена в 330 самців і напівдорослих особин зелених жаб (кількість самок не враховувалась).
Робота проводилась у червні‑липні 2012 р. у рамках навчально‑польової практики студентів ХНУ імені В. Н. Каразина. Для досягнення мети дослідження обрано метод маркування і повторного відлову за Петерсоном (Колі, 1979), заснований на рівноймовірності повторного відлову жаб з мітками і без них. Жаб ловили вночі, осліплюючи їх ліхтарем, вздовж правого берега ставка. Мітку наносили шляхом відрізання пальців передньої та задньої кінцівки. У ході проведених відловів (червень‑липень 2012 р.) позначили і випустили в ставок 161 жабу. Повторні відлови проводили 29.06, 02.07 і 26.07 2012 р., за результатами яких отримані три оцінки чисельності: 92±25, 286±82 і 697±224. Отримані оцінки суттєво відрізняються одна від одної. Слід підкреслити, що інтервал часу між випуском позначених тварин і першими двома повторними відловами був недостатнім для їх перемішування з неміченими жабами, що обитають у ставку. Отже, з точки зору виконання умов методу (рівноймовірності повторного відлову особин з мітками і без них), коректними можна вважати лише результати третього відлову.
Таким чином, чисельність ГПС Pelophylax esculentus complex Іськового ставка на липень 2012 р. становила близько 700 статево зрілих особин, що перевищує оцінку, отриману в 2011 р. Результати дослідження виявили недоліки методу оцінки чисельності за Петерсоном. Для подальшого моніторингу чисельності досліджуваної популяційної системи необхідне удосконалення методики індивідуального маркування.
Summary. The green frogs, living in Is`kov pond (near the village Gaydary in Zmievsky area of the Kharkov region) form gemiclonal population system. The main goal of our research was number estimation of this population system. Three counts by the method of tagging and repeated catching by Peterson were made in June and July, 2012. Number of puberal individuals in a pond is estimated in 700 individuals.
Автори висловлюють подяку науковому керівнику, к. біол. н., доценту кафедри зоології ХНУ імені В. Н. Каразина, Шабанову Д. А., а також учасникам відловів – І. Біруку, Р. Мироновій і А. Леоновій.

Мелешко Є. В., Мальченко Е. П. Оцінка чисельності популяційної системи зелених жаб Іськового ставка Зміївського району Харківської області // «Біологія: від молекули до біосфери». Мат. VII Міжнар. конф. мол. науковців. – Х.: ФОП Шаповалова Т. М., 2012 – с. 267‑270.

Склад популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) Іськового ставка (Зміївського р‑н, Харківська обл.)
Ю. Н. Кравченко, С. Л. Огієнко
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, біологічний факультет пл. Свободи, 4, м. Харкова, Україна.
e‑mail: ogienko.sveta@mail.ru, yulchik.kravchenko@gmail.com
Група зелених жаб, Pelophylax esculentus complex, складається з ставкових жаб, Pelophylax lessonae (Camerano, 1882), озерних жаб, Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771) і їстівних жаб Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758). Диплоїдні P. esculentus передають у гамети один (клональний) геном. Представники різних видів Pelophylax esculentus complex здатні мешкати разом, утворюючи геміклональні популяційні системи, ГПС (Шабанов та ін., 2009). У Іськовому ставку (околиці с. Гайдари Зміївського району Харківської області) мешкає ГПС зелених жаб, яка кілька разів змінювала свій склад за час її вивчення. Спостереження за нею ведуться з 1995 р., коли на ставку була виявлена велика популяція P. esculentus з ефективним розмноженням (Лада, 1996). Склад ГПС за час вивчення змінювався. Після осушення ставка (2000 р.) ГПС перебувала в критичному стані. Так, у 2005 р. під час нересту на ставку спостерігалися лише самці. У 2011 р. для досліджуваної ГПС зафіксовано успішне розмноження. У зв’язку з цим дослідження структури ГПС представляє значний інтерес.
Метою нашого дослідження було вивчення статевого і видового складу ГПС Іськового ставка для подальшого моніторингу її стану. Видова і статева приналежність визначалась візуально за комплексом морфологічних ознак (Коршунов, 2010). Плоїдність особин визначали шляхом вимірювання середньої довжини еритроцитів, для чого у досліджуваних особин брали мазки крові за стандартною методикою. Обробка даних здійснювалась за допомогою програми Statistica. Всього досліджено 74 особи. У вивченій вибірці переважають самці (76 %), частка самок склала 24 %. Частка диплоїдних гібридів у вивченій вибірці становить 98,65 %, триплоїдних P. esculentus – 1,35 %, P. ridibundus – 2,7 %. Також було вивчено вплив статі та розмірів тіла жаб на розмір еритроцитів. Зареєстровано незначну тенденцію зниження розмірів еритроцитів при збільшенні розмірів тіла. Від статі довжина еритроцитів не залежить.
Отже, ми встановили, що в Іськовому ставку живе популяційна система REt‑типу, близька до чистого E‑типу. Переважають диплоїдні самці P. esculentus. Не виявлено значного впливу статі та розмірів тіла жаб на розмір еритроцитів.
Summary. The green frogs, living in Is’kov pond (near the village Gaydary in Zmievsky area of the Kharkov region) form hemiclonal population system. The main goal of our research was definition of sexual and specific structure of this population system.During our work, it was revealed that in Is’kov pond the population system of REt-type close to pure E-type lives. Diploid males of P. еsculentus prevail. Significant effect of sexand body sizes on the size of red blood cells of frogs were not found.
Автори висловлюють подяку науковому керівнику, к. біол. н., доценту кафедри зоології ХНУ імені В. Н. Каразина, Шабанову Д. А., а також Мелешко Є. В. за допомогу в виконаній роботі та студентам Біруку І., Мироновій Р., Леоновій А., Мальченко Е. за допомогу при лову жаб.

Кравченко Ю. Н., Огієнко С. Л. Склад популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) Іськового ставка (Зміївського р‑н, Харківська обл.) // «Біологія: від молекули до біосфери». Мат. VII Міжнар. конф. мол. науковців. – Х.: ФОП Шаповалова Т. М., 2012 – с. 264.

Визначення частки триплоїдів серед Pelophylax esculentus у НПП «Гомольські ліси» та його околиці
Н. А. Козак, Ю. Д. Гладкова, М. Д. Кулимова
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, пл. Свободи, 4, м. Харків, 61022.
e‑mail: kozaknatasha@mail.ru; mariakulymova@gmail.com
Метою даної роботи було визначення частки триплоїдів серед їстівних жаб Pelophylax esculentus (гібридів Pelophylax lessonae і Pelophylax ridibundus) у Північно‑Донецькому центрі різноманіття зелених жаб. Дослідження проводилось в околицях біологічної станції ХНУ імені В. Н. Каразина (с. Гайдари Зміївського р‑н Харківської області) під час літньої практики в якості навчально‑дослідної роботи. Жаб ловили руками в нічний час, осліплюючи їх світлом ліхтаря. Вивчено 87 статево зрілих особин P. esculentus з трьох різних місць проживання: русла р. Сіверський Донець (1,5–2 км від біологічної станції ХНУ у напрямку м. Змієва, правий берег), старичі (у підніжжя пагорба, на якому розташована біостанція) і Нижнього Добрицького ставка (що знаходиться на території НПП “Гомольські ліси” в Добрицькому Яру біля заплави р. Гомольша).
Орієнтовним способом визначення плоїдності жаб є вимірювання довжини їх еритроцитів. Раніше було встановлено (Бондарєва, Шабанов, 2011), що середній розмір еритроцитів у диплоїдних P. esculentus 21,8±1,8 мкм, у триплоїдних – понад 26 мкм. У жаб відрізали найдовший палець задньої правої кінцівки (видалення цього пальця слугувало міткою), вичавлювали краплю крові і розмазували її по предметному склі. Мазки сушили на повітрі і фотографували під великим збільшенням мікроскопа за допомогою USB‑камери, під’єднаної до комп’ютера. У таких же умовах фотографували об’єкт‑мікрометр. Довжину більшої осі еритроцитів вимірювали за фотографіями в комп’ютерній програмі PDF‑XChangeViewer (по 20 клітинок на мазок), отримані величини переводили в мікрометри. Аналізували дані за допомогою програми Statistica 8.0.
Середній розмір еритроцитів для досліджених диплоїдних особин склав 24,7 мкм, а для триплоїдних – 29,5 мкм. Серед 87 жаб ми виявили 10 триплоїдів (11,5 %). У руслі серед спійманих 36 особин – 6 виявилося триплоїдами, що склало близько 18 %; у старичах з 31 – 1 (3 %); у Добрицькому ставку з 22 – 3 (14 %).
За даними проведених раніше досліджень, відсоток триплоїдів у популяції P. esculentus Харківської області склав 36 % (Borkine.a., 2004). Можливо, різниця між цими результатами і нашими даними пов’язана з тим, що у роботі 2004 р. вивчали вибірку з високою часткою молодих особин, а ми вивчали вибірки зі статево зрілих жаб.
Summary. We investigated the percentage of triploids of Pelophylax esculentus in the NPP “Gomolshanskie forests" and its environs. Points of catching were channel of the river Seversky Donets, oxbow lakes and Dobritsky pond. To find the triploids we used the method of measuring the length of red blood cells. The average size of red blood cells for the investigated diploids species was 24.71 µm, and for triploids - 29.49 µm. Out of the three samples with the total number 87 specimens was found 10 triploids (11.5%). The greatest number of triploids was found in the river channel (17, 7%). We calculated that distinctions between the samples at different locations of catching are not statistically significant.
Автори вдячні Д. А. Шабанову за допомогу в зборі матеріалу та наукове керівництво, а А. А. Бондарєвій – за допомогу у виконанні практичної частини роботи.

Козак Н. А., Гладкова Ю. Д., Кулимова М. Д. Визначення частки триплоїдів серед Pelophylax esculentus у НПП «Гомольські ліси» та його околиці// «Біологія: від молекули до біосфери». Мат. VII Міжнар. конф. мол. науковців. – Х.: ФОП Шаповалова Т. М., 2012 – с. 261‑262.

Залежність розмірів еритроцитів від розмірів зелених жаб (Pelophylax esculentus complex)
Н. Е. Іскендерова, О. В. Павлюк, М. В. Чебукина
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, пл. Свободи, 4, м. Харків.
e‑mail: Nadushka_111@mail.ru
У групу зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) входять ставкові жаби Pelophylax lessonae (Camerano, 1882), озерні жаби Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), а також їхні гібриди – їстівні жаби Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758), серед яких є диплоїди і триплоїди. Одним із способів експрес‑визначення плоїдності P. esculentus є вимірювання їх еритроцитів (Plötner, 2005). Межу розмірів, що розрізняє еритроцити ди‑ і триплоїдів, слід визначати для кожного регіону окремо. Для статево зрілих жаб з Північно‑Донецького центру різноманіття зелених жаб, де виконувалась наша робота, ця межа відповідає довжині еритроцита 26 мкм (Бондарєва, Шабанов, 2010). Однак застосування такого способу визначення плоїдності ускладнюється тим, що розмір еритроцитів може залежати від розміру особини. Метою нашої роботи було визначення характеру такої залежності.
У червні 2012 р. в околицях біостанції ХНУ (с. Гайдари Зміївського р‑н Харківської обл.) ми зібрали вибірку з 118 зелених жаб. У кожного тварини виміряли довжину тіла, зробили мазок крові за стандартною методикою, сфотографували мазок під мікроскопом, виміряли еритроцити (по 20 клітинок на мазок) по електронній фотографії (за допомогою програми PDF‑X Change Viewer) і перевели отримані розміри в мікрометри. Результати обробляли в програмі Statistica 8.0 (рис. 1).

Рис. 1. Залежність довжини еритроцитів зелених жаб від довжини їхнього тіла. Видно дві групи передбачуваних триплоїдів: з довжиною еритроцитів понад 26 (можливо, понад 28) мкм, а також з меншими за довжиною еритроцитами, які належать до менших особин
Виявлено позитивну кореляцію між довжиною тіла і довжиною еритроцитів жаб. Як видно з рис. 1, ми припустили, що у малих триплоїдів еритроцити можуть бути менші 26 мкм у довжину (22‑26 мкм).
Summary. Dependence of the sizes of erythrocytes on length of a body of representatives of Pelophylax esculentus complex is studied. Positive correlation between the studied sizes is found. Among mature frogs are found such which size of erythrocytes is characteristic for triploid P. esculentus. Possibly, triploids are among the small frogs, which erythrocytes have the size from 22 to 26 microns.
Роботу виконано на навчально‑польовій практиці з зоології хребетних. Автори дякують доценту Д. А. Шабанова за наукове керівництво.