Розробка інтегрованих курсів природничих наук для української школи: зрада або перемога?

Розробка інтегрованих курсів природничих наук для української школи: зрада або перемога? 

В українському інформаційному просторі інтенсивно обговорюються плани МОН запустити експериментальний курс природничих наук, що має замінити у навчальних планах 10 та 11 класів гуманітарних класів окреме викладання фізики, хімії, географії та біології. Чи дійсно це рішення є спробою зруйнувати природничу освіту в Україні?

Перш ніж дати відповідь на задане питання, слід визначитися з іншою важливою проблемою. Чи є стан викладання природничих наук у середній школи задовільним?

Моя впевнена відповідь — ні. Система шкільної природничої освіти є зруйнованою. В ній лишаються окремі школи і окремі природничі класи та позашкільні гуртки, які підтримують викладання природничих наук на належному рівні. Лишаються родини, діти в яких отримують розуміння цих наук. Але систему в цілому зруйновано. Поясніти зв'язок між явищами, зрозуміти, пояснити та використати у діяльності причинно-наслідкові зв'язки, що пов'язують різні явища, які розглядають природничі науки, переважна частина сучасних школярів не може. Можливо, ця проблема стосується лише України? Ні. До речі, особливо активно обговорювати плановані зміни у викладанні природничих наук в Україні як ознаки руйнації життя в failed state стали різноманітні проросійські ЗМІ. Так ось, у Росії ситуація ще гірша.  

Я — професор університету. Багато років викладаю курс екології (справжньої екології, науки про взаємозв'язки у живій природі, а не тієї хворобливої суміші емоцій та цифр, яку часто називають екологією на пострадянському просторі). Рік за роком мені доводиться обговорювати ці взаємозв'язки зі студентами. На жаль, можу запевнити — лише невелика частина студентів-біологів національного університету може застосувати знання з біології та хімії для пояснення явищ біології. Якщо б занепад природничої освіти стосувався лише університетської підготовки фахівців, це було б ще добре. Нерозуміння природничих наук є загрозою для суспільства в цілому. Наведу лише один приклад: зникнення колективного імунітету проти найнебезпечніших інфекційних хвороб, що викликано пропагандистською компанією проти вакцинації. Не хочу вас лякати, але зазначу: наскільки я розумію, мова йде не про те, зійде з рук нашому суспільству відмова значної частини населення від необхідних заходів безпеки; мова йде про те, якою кількістю життів доведеться за це заплатити. Як вийшло, що батьки, які, здається, засвоїли курс середньої (і, частіше за все, й вищої) школи не розуміють небезпечність відмови від вакцинації своїх дітей? На жаль, вони не засвоїли шкільний матеріал природничих наук, вони нездатні до застосування причинно-наслідкового мислення у повсякденному житті та є беззахисними перед маніпуляціями.

Таким чином, викладання природничих наук є критично важливим для суспільства, і миритися з його сучасним незадовільним станом неможливо. Як виправити ситуацію? Я думаю, що "чарівної пігулки" не існує. Для різних шкіл, різних профілів навчання, різних учнів ефективними можуть бути різні зміни. Крім іншого, сучасними навчальними планами передбачено можливість викладання в гуманітарних класах не окремих природничих наук, а інтегрованого курсу, на якій відводиться не менша кількість годин, ніж на окремі природничі курси загалом.

МОН почало експеримент з трьома варіантами інтегрованих курсів природничих наук для гуманітарних (неприродничих) класів. Експериментальні програми можуть обрати (а можуть і не обрати) ті школи та ті класи, які будуть цього бажати. Діти, що вчаться в таких класах, не планують здавати ЗНО з природничих наук. Чи буде далі використатися той або інший підхід, залежить від результату експерименту. Давайте роздивлятися детальніше, чи є в цьому "зрада".

Далі я буду розповідати про один з трьох проектів: той, який підготували ми сумісно з Олександром Козленком. Про інші два проекти детально розповідати не буду, але можу запевнити: там "зради" не більше, ніж у нашому випадку. Наша зацікавленість подібними курсами виникла раніше, ніж міністерство запропонувало зміни до навчальних планів. Ми з моїм співавтором маємо досвід підготовки курсів за альтернативними відносно загальноприйнятних підходів принципами (ось тут розміщено деякі результати нашої роботи). Побудову такої програми, яку ми подали, ми почали обговорювати кілька років тому. Кінець-кінцем це вилилося у програму, яку МОН затвердив як експериментальну.

Ми бачимо, що для більшості учнів і вчителів втрачено сенс у вивченні природничих наук, спрямованому на засвоєння засад відповідних галузей у такому їх порядку та розумінні, що використовується в університетських курсах. У радянській школі такий підхід працював, у сучасній українській — у переважній більшості не працює. Одне з можливих рішень цієї проблеми — перебудова викладання з логіці, побудованій на переході від однієї галузі науки до іншої (як це прийнято в університетській освіті), на логіку розгляду проблем, що є важливими для учня у сучасності або в майбутньому.

На наведеній поруч схемі показано, що той самий навчальний матеріал можна вибудовувати у різній логіці. Наша експериментальна програма використовує викладення "від проблем"; дві інші — дещо відмінну логіку, але в усіх трьох випадках мова йде не про відмову від вивчення матеріалу, що розглядався у фізиці, хімії, географії, біології, а про зміну його подачі.

Ви можете зазначити, що основи певної науки краще вивчати у порядку, що вироблений для оптимізації засвоєння саме цієї науки. Так, це враховано! До 9-го класу, згідно з діючими навчальними планами, головні розділи природничих наук вже розглянуто! 

А якщо мова йде не про відмову від природничих знань, а про експериментальний характер іншого порядку їх розгляду у непрофільних старших класах, чому ж ЗМІ повідомляють нас про плани міністерства зруйнувати освіту? Імовірно, причина — не в діях МОН, а у бажанні замінити конструктивне обговорення шляхів покращення шкільної освіти пошуками "зради".

Так, я мушу зізнатися, — мені багато в чому не подобається діяльність міністерства освіти та науки. Але в умовах, коли стан природничої освіти є незадовільним, воно має діяти саме так — шукати інші форми організації навчального матеріалу, проводити експерименти.   

Ну, а наше завдання — зробити усе можливе, щоб цей експеримент приніс користь...

Дмитро Шабанов