I. Курс зоології хребетних-05. Вимоги до навчально-дослідницьких робіт студентів на навчально-польовій практиці

I. Курс зоології хребетних
II. Тип Chordata
III. Agnatha
IV. Pisces

Д.А. Шабанов, М.О. Кравченко
Online-курс зоології хребетних
(у стані редагування)

V. Amphibia sensu lato
VI. Reptilia sensu lato
VII. Клас Aves
VIII. Клас Mammalia

Рекомендована література для вивчення зоології хребетних

Вимоги до навчально-дослідницьких робіт студентів на навчально-польовій практиці

Походження типу Chordata — Хордові

Здача заліку по навчально-польовій практиці за індивідуальним планом    

 

Вимоги до навчально-дослідницьких робіт студентів на навчально-польовій практиці

Важливою частиною навчально-польової практики з зоології хребетних, що проводиться після закінчення ІІ курсу, є так звані НДРС (навчально-дослідні роботи студентів). На погляд автора цієї сторінки, ці роботи є найважливішою частиною практики.

Як виконується НДРС? Її головні етапи є такими:
— спільно з викладачем обрати тему і спланувати роботу;
— зібрати масив даних, що допускає порівняння його частин один з одним і статистичну обробку;
— обробити дані і зробити адекватні висновки;
— надати роботу у вигляді презентації на підсумковій конференції;
— надати (в разі успішної роботи) роботу у вигляді тез на молодіжну наукову конференцію або у вигляді статті в журнал.

Які дані можуть збиратися під час НДРС? Єдиної відповіді не існує. Наведемо деякі приклади (перелік яких аніяк не є вичерпним):
— морфометрія (порівняння представників різних видів, статей, локальних популяцій; дослідження зміни пропорцій у особин різного віку; виміри гнізд, нір тощо);
— обліки чисельності (маршрут, мічення з повторним виловом ...);
— розподіл особин по території;
— ймовірність різних реакцій (переміщення, ...?) В різних умовах;
— спільна зустрічальність або уникнення;
— флуктуюча асиметрія;
— мінливість малюнка, фолідозу (щитковання) тощо;
— аналіз голосів, траєкторій руху;
— зв'язок росту-ваги-віку, інших вимірюваних параметрів;
— зміни інтенсивності певного процесу в залежності від часу доби або температури.

Оскільки для виконання НДРС необхідно зібрати масив даних, ця робота має виконуватися на масових видах тварин околиць біостанції. Серед них:
— масові види риб;
— зелені жаби і їх пуголовки;
— масові види птахів;
— мишоподібні гризуни;
— люди (у разі, якщо вони досліджуються як зоологічні, а не як соціальні об’єкти);
— ...?

У найзагальнішій формі, задача НДРС (як і будь-якої іншої дослідницької роботи) — встановлення зв'язку:
— зв'язку між приналежністю до якоїсь групи і певними ознаками;
— зв'язок між впливом і реакцією на нього;
— зв'язок між причиною і наслідком;
— зв'язок між зустрічаністю різних ознак тощо.

Припустимо, об’єкт роботи обрано, масив даних зібрано і у ході обробки встановлений певний зв'язок між якимись ознаками або явищами. У такому разі важливо враховувати, що у роботі вивчалася не вся дійсність, а якась її частина — вибірка.

Ключове питання: Чи відбиває виявлений ефект причинно-наслідкові зв'язки в дійсності або є результатом випадковості, яка проявилася при формуванні вибірки?

Щоб відповісти на це питання, необхідно визначити статистичну значущість отриманого результату. Статистична значущість — це міра впевненості в невипадковості результату, імовірність того, що отриманий в ході дослідження результат пояснюється випадковістю при формуванні вибірки. Інакше — це вірогідність нульової гіпотези.

Якщо ця ймовірність низька (0,05 для пошукових робіт; 0,01 для підтвердження спірних питань; 0,001 для обґрунтування дій, що впливають на життя і здоров'я людей), нульова гіпотеза відхиляється і приймається альтернативна.