Екологія: біологія взаємодії. VI-12. Смог та інші проблеми міського середовища

VI-12. Смог та інші проблеми міського середовища

Смогом називається форма забруднення повітря, характерна для великих міст і промислових центрів. У містах може викидатися в повітря кілька різних категорій забруднювачів, серед яких:
— суспензії та пил (дим);
— вуглеводні та інші леткі органічні сполуки;
— чадний газ;
— оксиди Нітрогену;
— оксиди Сульфуру;
— Плюмбум та важкі метали;
— озон та інші фотохімічні забруднювачі;
— кислоти.

Коли кілька різних забруднювачів змішуються та освітлюються сонячним світлом, вони можуть вступати один з одним у хімічні (фотохімічні) реакції. Результатом є синергізм (взаємопосилення) їхньої дії та виникнення особливо небезпечних сумішей. Саме їх і називають смогом.

«Класичним» став випадок смогу у грудні 1952 р. у Лондоні. Холод привів до інтенсивної роботи міських котелень, а безвітря — до накопичення їхнього диму, а також діоксиду сірки та діоксиду азоту, що викидалися в повітря. Внаслідок цього випадку загинуло щонайменше 4 тисячі людей, десятки тисяч тяжко захворіли. Такий смог, що містить у собі вугільний дим, називається «чорним». Від роботи автотранспорту утворюється не менш небезпечний білий смог.

На жаль, поки наші міста пересичені автотранспортом і прямо в них відбуваються викиди котелень та різноманітних підприємств, позбутися небезпеки смогу неможливо. Контроль кількості викидів та організація вільного руху повітря над містом полегшують ситуацію, але не позбавляють проблеми.