Екологія: біологія взаємодії. VI-08. Водозабезпеченість і ґрунти в Україні

VI-08. Водозабезпеченість та ґрунти в Україні

У середньому на людину на планеті припадає близько 11 000 м³ річкової води на рік. Більшість території України належить до регіонів з обмеженими водними ресурсами (менше ніж 1000 м³ на людину на рік), сюди входять Крим, Східна та Південна Україна. Достатня (1-2 000 м³ на особу на рік) забезпеченість на Західній Україні та в Полтавській області, надлишкова – на частині Західної України та в Сумській області. 70% стоку рік припадає на Північно-Західну частину України, де мешкає 40% населення. Від 1/4 до 1/3 малих рік України припинили існування.

Існує тісний зв'язок між руйнуванням ґрунтів та порушенням водообігу. Порушення структури ґрунтів призводить до зменшення вбирання та поповнення ґрунтових вод. Посилений поверхневий стік збільшує ерозію ґрунтів, а використання ґрунтових вод посилює цей процес.

З 1980 по 1990 р. Україна втратила 463 тис. га сільськогосподарських угідь. Нині, за деякими оцінками, губиться до 200 тис. гектарів на рік. За 20 років на 20% знизився вміст гумусу у ґрунтах. Третина ріллі схильна до водної ерозії.

Катастрофа у Харкові 1995 р. може бути прикладом небезпеки поверхневих стоків із великих територій. Сильна злива, що впала на місто, була спрямована в системи міських стоків і надійшла на очисну станцію. Надходження надлишку води викликало руйнування очисних споруд та викид їхнього вмісту (включаючи відходи з комунальної каналізації). Під час тривалого ремонту (що потребував, окрім іншого, спуску водолазів у рідину з високим вмістом фекальних мас) довелося практично повністю припинити подачу води до міських водопроводів, щоб мінімізувати надходження стоків до очисних споруд.