Популяційна екологія

Демографічні характеристики популяцій можна розділити на дві групи: статичні та динамічні. Статичні характеристики популяцій (зверніть уваги: статичні, а не статистичні!) можуть бути визначені для конкретного моменту часу; прикладом таких характеристик може бути чисельність популяції. Хоч як швидко змінювалася б ця величина, у будь-який момент ми потенційно можемо встановити, скільки особин входить до складу тієї чи іншої популяції. До цієї ж категорії, крім чисельності популяцій, відноситься її статево-віковий склад (співвідношення у ній особин різного віку й статі), щільність (відношення чисельності популяції до зайнятої нею площі чи об'єму), характерний розподіл особин у просторі та деякі інші параметри.
А які процеси призводять до зміни статичних (тобто зовсім не незмінних!) характеристик популяції? Народжуваність, смертність, міграції — динамічні характеристики. Природа цих параметрів така, що вони можуть бути виміряні тільки для певного проміжку часу. Найважливіші динамічні характеристики популяції можуть бути об'єднані у наступну просту формулу:

Зміна чисельності = (народжуваність + імміграція) — (смертність + еміграція)

Класифікувати відносини між видами (або ж між популяціями) за їхнім впливом один на одного, пропонував, наприклад, відомий американський еколог Юджин Одум. Він виділяв три типи відносин популяцій одна з одною: позитивний вплив (+), негативний вплив (-) і відсутність впливу (0). Однак коректно визначити, що таке «позитивний» або «негативний» вплив, нелегко. Наприклад, популяція хижака впливає на популяцію жертви в якомусь сенсі негативно, а в якомусь — позитивно. 

Як ви пам'ятаєте, в моделі Лотки-Вольтерри коефіцієнти α і β описують вплив особин одного виду на особин іншого. Можна вважати, що коефіцієнти α і β мають позитивний знак, коли зростання чисельності одного виду призводить (у короткотерміновій перспективі!) до зростання чисельності іншого, і негативний, якщо зі зростанням чисельності одного виду знижується чисельність іншого. На цій підставі можна виділити 6 основних форм взаємодії між видами. Крім того, деякі з форм можна розділити на додаткові

При міжвидовій конкуренції дві популяції можуть негативно впливати одна на одну двома різними способами. Перший (непряма, чи експлуатаційна конкуренція) пов'язаний з тим, що дві популяції використовують той самий ресурс. У разі зростання чисельності однієї з цих популяцій посилиться споживання нею спільного для обох конкурентів ресурсу, і інший популяції дістанеться менша його кількість. Другий (пряма, чи інтерференційна конкуренція) пов'язана з витратами особин енергії на заподіяння одне одному шкоди. Прикладом прямої конкуренції може бути алелопатія — виділення рослинами речовин, що пригнічують інші види

Вперше словосполучення «екологічна ніша» вжив Дж. Гринелл у 1917 році. Він означав таким чином характерне місце проживання виду, сукупність умов, у яких певний вид зустрічається в природі. Ч. Ельтон у 1927 році визначив екологічну нішу як місце виду в угрупованні, його розташування у трофічній мережі. Дж. Хатчинсон в 1957 році представив екологічну нішу як сукупність всіх значень екологічних факторів, що допускають існування виду. Нарешті, Ю. Одум пояснив, що ніша є характеристикою вимог виду до довкілля за властивого йому способу життя. Об'єднуючи настільки різнорідні підходи, ми можемо сказати, що екологічна ніша — це комплексна характеристика способу життя виду, що включає ресурси, які він споживає, а також умови, за яких він може існувати