Екологія: біологія взаємодії. II-06. Біогеохімічний цикл Карбону





Д. Шабанов, М. Кравченко
Екологія: біологія взаємодії

БІОСИСТЕМИ. БІОСФЕРА
ЕКОСИСТЕМИ. ПОПУЛЯЦІЇ
ОРГАНІЗМИ У ДОВКІЛЛІ
ЛЮДСТВО ТА ЙОГО ДОЛЯ

← II-05. Джерела енергії для БГХ-циклів

II-06. Біогеохімічний цикл Карбону

II-07. Біогеохімічний цикл Нітрогену →

 

II-06. Біогеохімічний цикл Карбону

Розгляд характеристик БГХ-циклів декількох найважливіших елементів слід почати, природно, з Карбону (рис. 2.6.1). Карбон є основою органічних сполук, і тому цикл Карбону має особливе значення для живих організмів. Найважливішою особливістю цього циклу є наявність запасів CO2, вуглекислого газу, в атмосфері, звідки його можуть черпати живі організми. Переміщення Карбону через живі організми тісно пов'язане з переміщенням інших біогенів. Наприклад, співвідношення потоків Карбону і Нітрогену через живу речовину становить приблизно 6: 1 (шість атомів Карбону на один атом Нітрогену), а співвідношення потоків Карбону і Фосфору — приблизно 100: 1. Природно, це відбиває співвідношення самих елементів в складі живої речовини.

Рис. 2.6.1. Глобальний колообіг Карбону. Цифри — мільйони мільярдів грамів (1015 г); для фондів — в середньому, для потоків — в рік

Промислові викиди чадного газу (CO) в атмосферу дорівнюють його природному надходженню або навіть перевищують його.

Особливе значення циклу Карбону пов'язано з його впливом на клімат. Вуглекислий газ і метан є найважливішими парниковими газами (див. пункти 5.15 і 6.09). CH4, метан, стабілізує озоновий шар, виділяється болотами та мілководдями, а також кишковими ендосімбіонтами жуйних. Зараз розробляються методи боротьби з ними з використанням антибіотиків. Результат такої боротьби — збільшення приросту живої маси та зниження парникового ефекту в атмосфері (тобто, якоюсь мірою — гальмування глобального потепління).