Екологія: біологія взаємодії. Додаток IV. Рекомендована література

Українська / Русский

Додаток III. Орієнтовна програма семінарів

Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії

Додатки

Додаток V. Тестування у курсі екології

 

Додаток IV. Рекомендована література

Екологія — незвична наука. Починаючи, припустимо, заняття з курсу зоології, не треба попереджувати студентів, якими підручниками не слід користуватися. На жаль, з екологією ситуація саме така. Студенти можуть піти до книжкового магазину, придбати 10 підручників екології та встановити, що не один з них не підходить для нашого курсу. Річ у тому, що назву «екологія» застосовують для самих різних видів діяльності...

Основним підручником даного курсу є цей підручник: Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії. Його актуальна версія знаходиться на сайті; у 2009 році було надруковано його попередню версію (зараз вона здається авторам застарілою): Шабанов Д.А., Кравченко М.А. Материалы для изучения курса общей экологии с основами средоведения и экологии человека. — Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2009. — 292 с.

Один з авторів цього підручника входив у авторський колектив (і виконував функції редактора) цього видання: Бобильов В. П., Бригадиренко В. В., Булахов В. Л., Гайченко В. А., Гассо В. Я., Дідух Я. П., Івашов А. В., Кучерявий В. П., Мальований М. С., Мицик Л. П., Пахомов О. Є., Царик Й. В., Шабанов Д. А. Екологія: базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів. — Харків: Фоліо, 2014. — 666 с. Ця книга містить багато матеріалу, але, на жаль, скоріше складається з низки окремих частин. З видань українською мовою можна рекомендувати підручник Гандзюра В. П. Екологія. — К.: ТОВ "Сталь", 2009 — 375 с.

Певним стандартом курсу біологічної екології стали книги американського еколога Юджина Одума.  Пропонуємо три книги цього автора (остання з названих — у співавторстві з його братом) у російських перекладах. Одум Ю. Экология: в 2-х т. — М.: Мир, 1986. — Т. 1: 328 с.;  Т. 2: 376 с. Цей підручник є однією з головних книг за даним курсом. Більш раннє видання, яке містить матеріал, що не потрапив у наступний варіант: Одум Ю. Основы экологии. — М.: Мир, 1975. — 740 с. Одум Г., Одум Э. Энергетический базис человека и природы. — М.: Прогресс, 1978. — 380 с.

Найповнішим зведенням з екології, що виходило російською мовою, є наступне видання: Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества: в 2-х т. — М. : Мир, 1989. — Т. 1: 677 с.; Т. 2: 477 с. Це — блискуча книга, що дозволяє подивитися на важливі проблеми з різних боків. Новіше видання цього підручника доступне англійською: Begon M., Townsend C.R., Harper J.L. Ecology. From individuals to ecosystems. — Blackwell Publishing, 2006. — 738 р. Ще одне видання тих самих авторів: Townsend C. R., Begon M., Harper J. L. Essentials of ecology. — Blackwell Publishing, 2008. — 510 p.

Різницю між середовищезнавством та екологією легко зрозуміти за допомогою цих двох міжнародних підручників. Перший: Miller G. T., Spoolman S. E. Environmental Science. — Thomson Learning, Inc. 2016. — 594 p. Другий: Miller G. T., Spoolman S. E. Essentials of Ecology. — Thomson Learning, Inc. 2009. — 382 p. Ще двома англомовними підручниками, що охоплюють значну кількість матеріалу, є наступні книги. Перша: Moles M.C. Ecology: concepts and applications. 8-th. ed. – McGraw-Hill Education, 2018. – 572 p. Друга: Smith T. M. Smith R. L. Elements of ecology. – Pearson Education, 2012. – 704 p. І, наостанок, ще два кольорові англомовні видання, що є популярними, але також надають цікавий матеріал. Це Britannica Illustrated Science Library: Ecology. – Encyclopædia Britannica, Inc., 2010 – 102 p. та Pollock S. Eyewitness: Ecology. – Dorling Kindersley Limited, 2011. – 72 p.

Звісно, зібрані тут книги відбивають особистий досвід авторів цього курсу; ймовірно, тут занадто багато досить старих підручників, за якими самі автори розбиралися з екологією. З іншого боку, є питання, які добре розглянуті в цих книгах і саме до них можна звертатися у разі необхідності і зараз. Це такі російськомовні книги. 

Підручник московського університету, що витримав кілька перевидань. Містить багатий матеріал з фізіологічної екології. Шилов И.А. Экология. — М.: Высшая школа, 1998. — 512 с.

Польська книга, що містить дуже ясно написане пояснення аутекології. Троян П. Экологическая биоклиматология. — М.: Высшая школа, 1988. — 207 с.

Дуже якісний та ясний підручник, написаний видатним вченим. Пианка Э. Эволюционная экология. — М.: Мир, 1981. — 400 с.

Здається, найкраще зведення для входу у вивчення популяційної екології. Гиляров А.М. Популяционная экология. — М.: Изд-во МГУ, 1990. — 191 с.

Введення в екологію угруповань та екосистемологію від одного з керівників Всесвітньої біологічної програми, яка досліджувала ці питання. Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. — М.: Прогресс, 1980. — 327 с.

Дуже ясно написане зведення, за яким колись вчилися автори цього курсу. Риклефс Р. Основы общей экологии. — М.: Мир, 1979. — 424 с.

Вже в цьому столітті з'явилися російськомовні книги, що відбивають справжнє розуміння сутності екології. Вони вибиваються на тлі з менш професійних видань, автори яких переписують те ж саме один в одного. Прикладами таких книг можуть бути наступні.  

Першим назвемо переклад німецької книги, що є атласом, який представляє екологію у вигляді детальних схем. Гейнрих Д., Гергт М. Экология: dtv-атлас. — М.: Рыбари, 2003. — 287 с.

Білоруську традицію викладання екології відбиває цей підручник. Федорук А. Т. Экология. — Минск, Вышейшая школа, 2013. — 462 с.

Якісним підручником загальної екології є наступне двотомне, але відносно невелике видання. Миркин Б. М., Наумова Л. Г. Краткий курс общей экологии. Часть I: Экология видов и популяций. — Уфа: Изд-во БГПУ, 2011. — 206 с.  Миркин Б. М., Наумова Л. Г. Краткий курс общей экологии. Часть II: Экология экосистем и биосферы. — Уфа: Изд-во БГПУ, 2011. — 180 с.

Цікавий набір цитат та принципів, дуже часто дотепних, зібрано в цій книзі. Краснощеков Г.П., Розенберг Г.С. Экология «в законе» (теоретические конструкции современной экологии в цитатах и афоризмах). — Тольятти: ИЭВБ РАН, 2002. — 248 с. Це — велика двотомна робота, в якій перший том присвячено проблемам моделювання в екології, а другий є спробою збору головних цеглин теоретичної екології. Розенберг Г.С. Введение в теоретическую экологию / В 2-х т. — Тольятти: Кассандра, 2013. — Т. 1.: 565 с.; Т. 2.: 445 с.

Цікаві факти, що стосуються сучасної екологічної катастрофи, зібрані в цих російських джерелах. Наумова Л.Г., Хазиахметов Р.М., Миркин Б.М. Глобальные экологические проблемы человечества. — Уфа: Изд-во БГПУ, 2015. — 141 с. Фридман В.С. Глобальный экологический кризис: По материалам курса лекций Охрана природы. — М.: URSS., 2017. — 448 c. Дульзон А. А. Парадокс устойчивого развития. — Изд-во «Триумф», 2018. — с. 264.

Студентам спеціальності "біотехнологія" може бути корисним наступне видання. Кузнецов А. Е.,  Градова Н. Б., Лушников С. В., Энгельхарт М., ВайссерТ., Чеботаева М. В. Прикладная экобиотехнология: в 2 т. — М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2015. — Т.1: 672 с. Т.2: 492 с.

Автори даного підручника вважають, що наведеної літератури достатньо, щоб на високому рівні розібратися в екології. Не забувайте, що до будь-якого джерела слід ставитися крітично!

 

 

Додаток III. Орієнтовна програма семінарів

Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії

Додатки

Додаток V. Тестування у курсі екології