Півтори природи людини – 14. Проблеми, які слід обговорити

 

"Півтори природи людини"
Онлайн-матеріали до курсу "Еволюційно-біологічні основи поведінки людини"

Д.А. Шабанов

Унікальність людства: перемога над простором та часом Проблеми, які слід обговорити Півтори природи людини – огляди джерел
"Півтори природи людини"-13 "Півтори природи людини"-14 "Півтори природи людини"-15

 

Проблеми, які слід обговорити

Особливості репродукції Homo sapiens Linnaeus, 1758

Коли основний теоретичний матеріал курсу пройдено, можна зайнятися обговоренням найцікавішої теми — наших особливостей... Тут надана характеристика певного комплексу проблем, пов'язаних з розумінням особливостей репродукції нашого виду. У викладача є певні гіпотези для пояснення цих особливостей; ці гіпотези висунуті низкою цікавих для розуміння авторів. Втім, гіпотези — це не скрижалі, на яких нанесено беззастережні істини. Навіть, якщо вони відповідають дійсності у основних рисах, вони потребують розвитку, уточнення, взаємоузгодження... Щоб студенти виявилися здатними до такої роботи, раціонально спочатку запропонувати їм самостійно пошукати відповіді на ці питання. 

Людина — вид, що дуже незвичним (для інших тварин) чином пристосовується до середовища. Крім змін у механізмі еволюції, у людини є цікаві зміни у функціюванні жіночого організму. Це простий збіг, або зміни механізму пристосування та жіночої фізіології якимось чином пов’язані?

У більшості видів зі статевим розмноженням самці витрачають енергію, щоб зробитися привабливими для самиць. Леви вирощують гриву, соловейки співають, шалашники будують шалаші… Самиці дивляться на привабливих самців і роблять свій вибір. Чому так? Чому у більшості видів вибір роблять самиці?

А у людини? Скільки часу на мейк-ап витрачають жінки, скільки — чоловіки? Чому? Відомі приклади ситуацій, у яких чоловіки витрачають багато часу та сил на зміну свого зовнішнього вигляду; здається, у більшості з таких випадків ці зміни призначені на те, щоб справляти враження не на жінок, а на інших чоловіків. Чому? Зовнішня привабливість і краса — характеристика, яку зазвичай вимагають від жінки (це констатація того, що відбувається у великій кількості випадків, а не того, як має бути). Чому? Хто у більшості випадків робить остаточний вибір у людини — жінка або чоловік?

У наших найближчих родичів, шимпанзе, збільшені грудні залози — ознака, що призводить до втрати у самців сексуальної зацікавленості у самиці. Це — свідчення, що самиця годує грудями й нездатна до запліднення. У жінок грудні залози збільшені весь час і є привабливою для більшості чоловіків деталлю зовнішності. Чому?

Є дві глибокі зміни у жіночій фізіології. Кожна з цих змін зустрічається лише у кількох інших видів тварин (водночас, здається, лише у нашого). Перша — заміна естрального циклу менструальним. Розумієте, чим вони відрізняються? Еструс (течка, пустування) є маркером овуляції, коли самиця є рецептивною, може завагітніти. Менструація не пов’язана з овуляцією. Чому у людини відбулися такі дивні зміни?

Друга — клімакс. У більшості видів головний сенс існування особини — розмноження. Коли організм втрачає здатність розмножуватися, він в недалекому часі гине. У людини здатність до розмноження втрачається у представників різних статей по-різному. Чоловіки можуть втратити фертильність внаслідок різних захворювань, але у нормі зберігають її до глибокої старості. Жінки, яким ще жити та жити, зазнають суттєвої гормональної перебудови (клімаксу), і втрачають здатність до розмноження. Аномаліями є рідкісні випадки, коли це не відбувається. Після клімаксу здорові жінки можуть жити ще десятиліття, займатися сексом, але не вагітніють та не народжують. Чому?

Який добір міг сформувати такі дивні пристосування?

Як пов’язані ці та інші особливості жіночої фізіології та поведінки з іншими унікальними головними особливостями нашого виду?

Слід сподіватися, що на останніх заняттях курсу ми зможемо обговорити можливі пояснення цих дивних особливостей...

 

Підказка для обговорення людської репродукції нашого виду

Для пояснення комплексу гіпотез, що, здається, може вирішити описану вище проблему, автор курсу зробив схему, на якій показав причинно-наслідкові зв'язки між 40 тезами. Частина з них стосується загального, найпоширенішого серед роздільностатевих тварин випадку; частина характеризує casus Homo. Можливо, студентам курсу буде цікаво зібрати цю схему як пазл, з окремих компонентів? Тут ці тези наведені поза їх логічного зв'язку, просто за абеткою. Втім, може це допоможе зрозуміти логіку можливої відповіді, яка буде запропонована наступного разу.

1. Біологічна пристосованість (яку підвищує природний добір) вимірюється внеском у наступні покоління
2. Визначальний фізіологічний внесок у розмноження робить ♀
3. Виключно тривале дитинство та період залежності від батьків
4. Від типового сценарію можливі відхилення: альтернативні стратегії ♂ і ♀
5. ♂ демонструє у зовнішності та поведінці маркери “якісних генів”
6. Деякі ♂ можуть мати величезну кількість нащадків
7. Дитина народжується фізіологічно недозрілою
8. Дитина, що не отримує ресурси від ♂, має шанси вижити
9. Дитина, що рано втратила матір, скоріше за все, загине
10. Для тривалого зв’язку ♀ з ♂ їй слід визначити здатність ♂ надавати ресурси
11. Добір підтримує ♀, що паруються багато разів
12. Екстраординарно великий мозок, у тому числі у дитини
13. Залицяння “тритактне”: ♀ показує, що вона молода, красива, плодюча і готова до нових відносин; ♂ демонструють щедрість та “якісні гени”; ♀ обирає кращого ♂
14. Засвоєння культури потребує тривалого навчання
15. Значна частина ♀ “зайнята” і не може вступити у довгостроковий зв’язок
16. ♀ і ♂ живуть родиною протягом тривалого часу
17. Люди — підродина, рід та вид з широким набором культурних пристосувань, зі здатністю до  прогнозування середовища з використанням спільно побудованої культурно обумовленої моделі у психіці (“грегорієві істоти”)
18. Менструальний цикл забезпечує приховану овуляцію
19. Під час залицяння, що буває затратним, ♂ демонструє ♀ здатність надавати ресурси
20. Після певного віку пристосованість ♀ зростає більше, коли вона турбується про онуків, а не коли народжує нових дітей
21. Плодючість ♀ є суттєво обмеженою
22. Потомство ♂ від будь-якої ♀ має певні шанси на виживання
23. Пристосованість ♂ збільшують навіть дуже пізні діти
24. Пристосованість збільшує: народження дітей; турбота про дітей; турбота про онуків...
25. ♂ продукують багато “дешевих” статевих клітин (гамет)
26. ♀ продукують небагато “коштовних” гамет та часто виношують потомство
27. Ресурси, що надає ♂, можуть змінювати шанси його дитини не менш ніж гени ♂
28. Ризиковані роди внаслідок великої голови дитини
29. Різні статі — різні стратегії розмноження. На представників кожної статі діє добір, що відповідає особливостям їх стратегій розмноження
30. У багатьох видів ♀ обирає ♂ за його “шлюбним дарунком”
31. У здорової ♀ у певному віці настає клімакс; здоровий ♂ плодючий до кінця
32. У разі численних парувань “шлюбний дарунок” є “платою за парування”
33. У типовому випадку ♀ прискіпливо обирає ♂ для парування
34. У типовому випадку ♂ готов до парування майже з кожною ♀
35. У типовому випадку ♂ готов до парування майже з кожною ♀
36. Успіх потомства залежить від якостей, що успадковані як від ♀, так і від ♂
37. Фізіологічний внесок ♂ у розмноження є невеликим
38. ♀ часто не може забезпечити усі ресурси для дитини
39. Шанси дитини на виживання суттєво залежать від ресурсів, що надає ♂
40. Щоб запліднити ♀, ♂ має паруватися з нею багаторазово

Проблеми на перспективу

За кілька років, що викладається курс, у ньому певним чином змінювалися акценти. Щоб аналізувати людську поведінку, треба розумітися у кількох комплексах питань. Частина з них краще або гірше висвітлена в лекціях, наведених у розділі Batrachos.com, що присвячено курсу. Деякі було доцільно розглянути більш детально. Хоча курс обмежено за годинами, це можливо, оскільки питання, що розглянуті у відеолекціях, можна пропонувати для самостійного опрацювання студентами з подальшим обговоренням на заняттях, яке буде більш економно витрачати час.

Прошу порад студентів, що пройшли цей курс: які теми слід розглянути більш детально у майбутньому?

Поки що зрозуміло, що слід більш детально обговорити, як саме гени визначають поведінку і загалом, як саме гени впливають на ознаки організмів. Хотілося б, щоб студенти розуміли, що, наприклад, не існує гена, що визначає здатність бобра будувати греблю. Загалом, треба добре пояснювати, чому генотип — це не креслення, а рецепт.

Ще один комплекс питань, які, можливо, було б непогано розглянути — це конкретні еволюційні етапи, через які пройшов наш вид, певні дорожні віхи антропогенезу. Ця тема поки що майже не розглядається на курсі — можливо, потому, що вона б вимагала неприйнятно великої частини наявного часу. Як вважаєте, наскільки детально це слід обговорювати?

Чого ще не вистачає у нашому курсі?