13 березня на біологічному факультеті Харківського національного університету імені В.Р. Каразіна відбулася студентська олімпіада з біології.
Перш за все — результати. Це — скрін вікна електронних таблиць з кодами учасників, оцінками, що виставили викладачі, результатами перерахунку та загальним результатом. Перерахунок робився так, щоб різниця між найнижчою та найвищою оцінкою по кожному з питань складала 20 балів (1/5 частину загальної оцінки). Формулу, за якою це робилося, можна побачити на скріні. Сумарний результат можна розуміти так: це відсоток от суми найкращих результатів по усіх питаннях.
Отже, перше місце зайняла Катерина Степаненко, друге — Роман Трохимчук (до речі, новообраний студентський декан). Обидва — студенти ІІІ курсу, що обрали для спеціалізації кафедру зоології та екології тварин. Вони мають взяти участь у наступному етапі олімпіади, що відбудеться у Мелітополі.
Зверніть увагу на першокурсницю Олесю Балан, що зайняла ІІІ місце! Це також було нелегко.
У олімпіаді брала участь учениця Університетського ліцею. Її місце — останнє, але це не привод журитися. Усе ж таки, чомусь "олімпіоніків" вчать і в університеті.
Зверніть увагу, до два переможця вирвалися уперед не завдяки якомусь питанню; іх перевага проявилася на більшості завдань.
Тепер — самі завдання.
Завдання 1 (перевіряла автор завдання — доцент кафедри біохімії К.В.Кот)
Деякі археї живуть у досить екстремальних середовищах, і, зокрема, є термофілами. Термофіли здатні рости та розмножуватись при високих температурах: 45°C та вище (іноді навіть 80°C-90°C).
Щоб мати змогу переносити такі умови, археї повинні мати низку біохімічних адаптацій метаболізму та процесів, пов’язаних з розмноженням. Які це повинні бути адаптації?
Завдання 2 (перевіряв автор завдання — доцент кафедри ботаніки та екології рослин Ю.Г. Гамуля)
Класифікація покритонасінних рослин APG (наприклад, APG-IV, оприлюднена у 2016 р.) має багато спільних рис з іншими існуючими класифікаціями. Чим вона принципово відрізняється від інших поширених класифікацій, які особливості та принципи розподілу таксонів за групами використовує, чи можливий «компроміс» між APG та іншими класифікаціями покритонасінних рослин?
Завдання 3 (перевіряла автор завдання — доцент кафедри генетики та цитології Н.Є. Волкова)
Серед членів однієї сім'ї в декількох поколіннях спостерігається захворювання під назвою спадкова оптична нейропатія Лебера, при якій у людини порушується центральний зір зі збереженням периферичного. На рис. представлений родовід трьох поколінь і електрофореграма результатів аналізу коротких фрагментів ДНК довжиною 212 нуклеотидних пар, оброблених рестриктазою SfaI у кожного з 19 членів даної сім'ї.
1) Розшифруйте всі відомі Вам символи, використані у родоводі.
2) Який характер успадкування захворювання? Що є матеріальним носієм даної мутації на клітинному рівні?
3) Якою є ймовірність, що індивіди 14-19 матимуть дітей з даним захворюванням в шлюбі зі здоровим партнером? З хворим?
4) Позначте на електрофореграмі: А — катод; Б-анод; В - маркер молекулярної маси.
5) Виходячи з молекулярно-генетичних даних аналізу фрагментів ДНК, чи можна сказати, яким чином рестрикційні спектри, представлені на рисунку, пов'язані із захворюванням оптичною нейропатією Лебера і який механізм виникнення дефектного (мутантного) алелю?
6) Яким чином можна пояснити той факт, що четвертий і десятий представники родоводу є здоровими, хоча мають електрофоретичний спектр фрагмента ДНК, що складається з двох фракцій, характерний тільки для представників, які несуть спадкове захворювання?
7) Чи можлива поява в родоводі індивідів з трьома рестрикційними фрагментами? Чому?
Завдання 4 (первіряв старший викладач кафедри зоології та екології тварин О.В.Коршунов, автор завдання — доцент тієї ж кафедри М.О. Кравченко)
Намалюйте скелети людини та собаки таким чином, щоб на вашому малюнку можна було порівняти ознаки, які вирізняють скелети цих двох видів ссавців. Перелічить ці відмінності, коротко позначте, з якими адаптаціями порівнюваних видів вони пов’язані.
При оцінюванні малюнків важливішою буде їх зрозумілість; чітка схема є кращою, ніж експресивний малюнок, на якому втрачені важливі деталі.
Завдання 5 (перевіряв автор завдання — старший викладач кафедри генетики та цитології Є.О. Кіося)
На фотографіях (А-К) представлені різні стадії індивідуального розвитку різних тварин. Завдання полягає в тому, щоби визначити систематичне положення цих тварин (до типу і класу; назву бажано вказати латиною) та стадію онтогенезу, яка може так виглядати, і занести їх в таблицю.
Бали також додаються за наведення спеціальних назв стадій, що вживаються до окремих груп тварин.
|
|
Систематичне положення |
Стадія онтогенезу |
|
А |
|
|
|
... |
|
|
Зібрав завдання до купи, роздрукував їх, забезпечив їх секретність до початку олімпіади, зібрав оцінки від викладачів, що перевіряли завдання, розрахував бали та розшифрував коди учасників професор кафедри зоології та екології тварин Д.А.Шабанов.
Вітаймо переможців!
Відповіді або критерії оцінювання
Завдання 5
|
|
Фото |
Систематичне положення |
Стадія онтогенезу |
|
А |
Ікра даніо реріо |
тип Хордові, клас Кісткові риби |
ембріональний розвиток, органогенез |
|
Б |
Плутеуси морського їжака |
тип Голкошкірі, клас Морські їжаки *інші класи також зараховувалися, бо плутеуси у різних голкошкірих схожі |
постембріональний розвиток, личинка |
|
В |
Екзувій тихохода з яйцями |
тип Тихоходи, клас Еутардигради * клас було вказувати необов'язково |
ембріональний розвиток, яйце |
|
Г |
Нейрула шпорцевої жаби |
тип Хордові, клас Земноводні |
ембріональний розвиток, нейрула |
|
Д |
Наупліус циклопа |
тип Членистоногі, клас Ракоподібні |
постембріональний розвиток, личинка |
|
Є |
Лялечка жука |
тип Членистоногі, клас Комахи |
постембріональний розвиток, лялечка, метаморфоз |
|
Ж |
Церкарій сисуна |
тип Плоскі черви, клас Трематоди (Дігенеї) |
постембріональний розвиток, личинка |
|
З |
Морула людини |
тип Хордові, клас Ссавці |
ембріональний розвиток, дроблення |
|
І |
Яйцеві капсули скатів |
тип Хордові, клас Хрящові риби |
ембріональний розвиток, яйце |
|
К |
Зародок курки |
тип Хордові, клас Птахи *також зараховувався клас Плазуни, бо зародки плазунів бувають дуже схожі, та їх можна відрізнити хіба що за хвостом |
ембріональний розвиток, органогенез |