|
Дмитро Шабанов, Марина Кравченко. |
|
||
I. Vertebrates Zoology |
Actinopterygii (II): Euteleostei до Istiophoriformes |
IV. Amphibia sensu lato |
||
← III.06. Actinopterygii (I): от Polypteriformes до Gymnotiformes | III.08. Actinopterygii (III): Percomorpha від Anabantiformes до Tetraodontiformes → |
Когорта Euteleostei — Справжні кісткові риби
Надряд Protacanthopterygii — Протакантоптерігії
Ряд Salmoniformes — Лососеподібні
Багато хто з представників ряду має виключно високе промислове значення. Це — червона риба, яка є також джерелом червоної ікри. Систематика лососевих дуже заплутана; до багатьох видів можуть відноситься різні форми, що відрізняються, наприклад, по тому, є вони прохідними або осілими.
Червона риба — безсумнівний делікатес. Непрохідні форми лососів називаються форелями. Прохідні (анадромні) форми, піднімаючись до місць нересту, можуть здійснювати ефектні стрибки.
Нерест зазвичай відбувається один раз в житті. Перед нерестом риби можуть зазнавати ефектні зміни, особливо яскраво виражені у горбуші (Oncorhynchus gorbuscha), широко розповсюдженого на Далекому Сході виду.
Ряд Esociformes — Щукоподібні
Щуки — прісноводні хижаки досить великих розмірів (звичайна щука, Esox lucius, досягає 1,4 м.), умбри — невеликі придонні риби.
Ряд Ateleopodiformes — Ателеоподоподібні
Глибоководні малорухливі риби, переважно харчуються мертвими залишками інших організмів.
Ряд Aulopiformes — Авлопоподібні
Ряд морських риб, відомих ще з крейдяного періоду. Відрізняються від всіх інших груп своєрідною будовою зябрового апарату. Характерний великий рот, глибоко прорізаний хвостовий плавець. Для багатьох видів характерний синхронний гермафродитизм (одночасне виконання чоловічих і жіночих функцій). Кілька родин ведуть придонний спосіб життя.
Ряд Myctophiformes — Міктофоподібні
Ряд морських глибоководних риб. Голова і тіло сплощені з боків, рот великий, є жировий плавець. Дрібні або невеликі стайні риби, що сумарно мають значну біомасу. Вночі багато хто з них можуть підійматися до поверхні. Завдяки високій чисельності та вертикальним переміщенням грають дуже значну роль в харчових ланцюжках в океані. 2 родини, 33 родів, 246 видів.
Ряд Lampriformes — Лампридоподібні
Морський ряд. За формою тіла кілька родин мають високі, стиснуті з боків тіла і симетричний хвостовий плавець, кілька — довготілі з асиметричним плавцем.
Lampris guttatus — звичайний опах (сонячна риба) є єдиною відомою рибою, яка здатна до досконалої терморегуляції, яку порівнюють з такою у птахів та ссавців. Внутрішня температура тіла стабільно перевищує температуру середовища більше, ніж на 5 градусів. Ця риба сягає в довжину до 2 м., важить до 270 кг. і полює на дрібну рибу на глибині 100-400 метрів в усіх теплих морях.
Найвідоміший представник ряду — оселедцевий король (Regalecus glesne). Це малорухливі риби з тілом, що нагадує ремінь, які часто сягають довжини близько 5 м., а іноді — навіть довжини в 11 м. (і є, таким чином, найдовшою кістковою рибою). Спинний плавник утворює помаранчевий гребінь на голові, що нагадує корону. З оселедцевим королем пов'язано багато з легенд про морського змія.
Ряд Gadiformes — Тріскоподібні
Ряд морських (за єдиним винятком миня, Lota lota) риб. Плавці розташовані як у окунеподібних (черевні під грудними), але за будовою такі ж, як у коропоподібних (м'які, без жорстких променів). До ряду відносяться багато важливих промислових видів риб.
Минь — Lota lota — прісноводна риба прісних вод Північної півкулі. Максимальна довжина — 120 см. Це єдина риба наших вод, яка нереститься взимку.
Серія Percomorpha
Підсерія Ophidiida
Підсерія Batrachoidida
Ряд Batrachoidiformes — Жабоподібні риби
Донні і придонні риби, в основному морські. Малорухливі хижаки з великою головою. Характерна здатність видавати звуки, в тому числі — дуже гучні. Риба-жаба (Opsanus tau), що мешкає у Атлантичного узбережжя Північної Америки, примітна здатністю видавати звуки, гучність яких перевищує 100 децибел (рівень, що викликає болісні відчуття).
Sanopus splendidus, чудова риба-жаба, дійсно красива.
Підсерія Gobiidae
Ряд Gobiiformes — Бичкоподібні
Чудовими представниками родини бичкових (Gobiidae) є стрибуни (Periophthalmus) — напівназемні риби мангрових заростей тропіків Старого Світу.
Багато бичків демонструють досить складну поведінку.
Підсерія Ovalentaria
Ovalentaria — верхівкова група кісткових риб. Це пучок з філогенетичних гілок, велика частина з яких трактується як ряди. Ще 8 гілок дуже близькі до точки розгалуження і поки що трактуються як 8 родин невизначеного положення (insertae sedis).
До родини Помацентрові (Pomacentridae) належать широко відомі риби-клоуни, або амфіпріони (Amphiprion). Ці територіальні риби живуть в мацаках актинії.
Ряд Mugiliformes — Кефалеподібні
Піленгас (Liza haematocheilus) — вид кефалі з Японського моря, який був успішно акліматизований в Чорному та Азовському морях. На жаль, він конкурує з автохтонними видами кефалі, такими, як сингіль.
Ряд Cichliformes — Цихлідоподібні
Ряд Blenniiformes — Собачкоподібні
Найвідоміша родина Blenniidae — собачкові. Їх назва пов'язана з тим, що багато хто з них — територіальні риби, які самовіддано захищають індивідуальні ділянки від родичів. Морських собачок легко побачити на кам'янистих мілководдях Чорного моря.
Ряд Beloniformes — Сарганоподібні
Морські риби, для яких характерно подовжене тіло і витягнуті щелепи. Спинний і анальний плавники зрушені назад, до хвостового плавника. Звичайний сарган (Belone belone) — одна з чудових риб Чорного моря.
До цього ряду належить родина Exocoetidae — Летючі риби, пристосовані до ширяння над поверхнею води. На відео нижче летючі риби опинилися між двох небезпек: корифен (окунеподібних) знизу і фрегатів (пеліканоподібних) — зверху.
Ряд Cyprinodontiformes — Коропозубоподібні
Ряд, який включає переважно прісноводних дрібних риб, поширених у водоймах Америки, Азії та Африки. Багато є поширеними акваріумними та лабораторними тваринами. Хвостовий плавець закруглений або усічений. Часто самці яскраво відрізняються від самиць. Назва пов'язана з тим, що зовні ці риби нагадують коропових, але, на відміну від них, мають зуби на щелепах.
Ряд Istiophoriformes — Вітрильникоподібні
Представник родини Марлінові, або Вітрильники (Istiophoridae) ганяє косяк риб на відео, вміщеному на сторінку з характеристикою кісткових риб. Великі вітрильники можуть перевищувати в довжину 4 метри.
Коментарі
Нерест в прыжке
Что в копеллах и копеинах (Characiniformes: Lebessianidae) действительно занятно, так это то, что нерест на надводные части гелофитов (полупогруженная растительнось) - далеко не обязательна, интересно, какой механизм включает "надводный нерест"? Уровень воды, ее мутность и температура ( чего можно было бы ожидать, согласись мы с М,Н. Ильиным, что нерест лебесиановых адаптация к обитанию в затопленых лесах) не запускают... А что тогда? Я не знаю. У Вас есть идеи зачем им такой нерест?
Ума не приложу!
Дорогой Витя, я даже не знаю, о каком Ильине ты говоришь. Попробую рассуждать дилетантски. Выигрыш нереста на листе мне видится только в одном: икру не съедят водные хищники. Какие - не знаю. Их давление будет сильнее всего, если они едят икру и не едят (или менее эффективно едят) головастиков. Если нерест вариантивен, значит, иногда важнее уход от таких хищников, а иногда - другие приоритеты (экономия сил, уменьшение вероятности обсыхания икры и т.д.). Значит, должен быть переключатель, определяющий выбор одной из этих программ. Какой? Думаю, не мутность воды... Или наличие этого хищника, или наличие его характерных химических сигналов, или что-то еще, что я пока не могу придумать...