IV. Amphibia sensu lato-07. Ряд Caudata — Хвостаті






     

 

Дмитро Шабанов, Марина Кравченко. 
Online-курс зоології хребетних (у стані редагування)

 

I. Vertebrates Zoology
II. Архаїчні групи: Acraniata, Tunicata, Agnatha
III. Pisces

IV.07. Ряд Caudata — Хвостаті

IV. Amphibia sensu lato
V. Reptilia sensu lato
VI. Клас Aves
VII. Клас Mammalia

IV.06. Ряд Gymnophiona — Безногі   IV.08. Ряд Anura — Безхвості. Частина I — Базальні родини →

 

 

Клас Amphibia — Амфібії
Підклас Lissamphibia — Безпанцирні
Ряд Caudata — Хвостаті 

З якого ряду починати розгляд сучасних ліссамфібій — питання смаку. Відповідно до джерела, за яким ми наводимо порядок таксонів амфібій, ми починаємо цей розгляд з хвостатих.

Цей ряд ми розглядаємо у складі 9 родин. Усі запам'ятовувати не треба, але студентам слід впізнавати представників найхарактерніших родин, знати деякі їхні особливості. Групи, які слід пам'ятати, позначені тут (і на слайдах з презентації) цегляним кольором.

1. Cryptobranchidae — Критозяберці
2. Hynobiidae — Кутозуби
3. Sirenidae — Сирени
4. Ambystomatidae — Амбістоми
5. Salamandridae — Саламандри
6. Proteidae — Протеї

7. Rhyacotritonidae — Олимпійські амбістоми, Каскадні тритони
8. Amphiumidae — Амфиуми
9. Plethodontidae — Безлегеневі саламандри

 

Ймовірно, на наступному відео показана Andrias japonicus — японська велетенська саламандра. Вона трохи дрібніша за китайську (яка, нібито, досягає довжини в 1,8 м), але досить близька до неї. Ці два види здатні схрещуватися

Особливо незграбною японська велетенська саламандра виглядає на суходолі.

 

 

 

Неотенічні личинки амбістом називаються аксолотлями. Неотенія — один з випадків педоморфозу, тобто збереженню на остаточній, дефінітивній стадії розвитку певних ознак, що характерні для попередніх стадій розвитку. У випадку неотенії відбувається гальмування усіх систем, крім репродуктивної, і личинка (з морфологічної точки зору) набуває здатності для розмноження. Аксолотлі, у тому числі альбіноси, є достатньо поширеними акваріумними амфібіями.

 

 

Явище неотенії було відкрите як раз на прикладі мексиканської амбістоми. У цього виду різні популяції відрізняються за здатністю до метаморфозу. Деякі проходять його майже завжди, деякі — майже ніколи, а деякі — залежно від умов. У глибокій холодній воді вони розмножуться неотенічно, а у мілкій та теплій — проходять метаморфоз (розумієте, чому?). У Паризькому ботанічному саді на початку XIX ст аксолотлі (про яких вже було відомо, що вони можуть розмножуватися, лишаючись аксолотлями) жили у невеликому теплому басейні. Яким було здивування, коли вони почали перетворюватися на амбістом, яких тоді вважали представниками іншої родини!

Нижче показаний нерест жовтоплямистої амбістоми, Ambystoma maculatum

А це — нерест мармурових амбістом, Ambystoma opacum. Вони є набагато сухопутнішим видом, ніж жовтоплямисті амбістоми.

 

 

Представників родини умовно поділяють на саламандр та тритонів. У саламандр хвіст у поперечному перерізі округлий (тобто вони більш пристосовані для життя на суші), а у тритонів — сплюснутий з боків (що говорить про їх більшу пристосованість до водного життя).

Багато тритонів демонструють напрочуд гарну шлюбну поведінку. Нижче показано залицяння гребінчастого тритону, Triturus cristatus

Серед представників родини є дуже отруйні істоти. На наступному відео жаба спробувала з'їсти зеленого тритона, Notophthalmus viridescens, — отруйного американського представника цієї родини

 

Європейський протей — досить млява тварина. Це — високоспеціалізований троглобіонт, мешканець печер. 

Як і критозяберці та сирени, протеї є постійно неотенічною групою амфібій. Колись вони проходили метаморфоз і розмножувалися на дорослій (дефінітивній, кінцевій) стадії. Пізніше вони набули здатності розмножуватися на стадії личинки, як це роблять аксолотлі. З часом здатність до метаморфозу та переходу до дефінітивної стадії була остаточно втрачена. А цікаво було б побачити метаморфоз велетенської саламандри! 

 

 

 

 

Одним з обмежень морфофізіологічної організації амфібій є те, що газообмін в них відбувається в обох колах кровообігу, і у малому (у легенях), і у великому (у шкірі). Це призводить до обмежень в ефективності роботи серцево-судинної системи. Рішення, яке знайшли безлегеневі саламандри, зробило їх найуспішнішою групою хвостатих. Вони відмовилися від легень і малого кола кровообігу! І таке рішення виявилося ефективним не лише для істот з дуже повільним обміном речовин (як-от Eurycea rathbuni, що мешкає у підземних водах і іноді виноситься на поверхню артезіаськими водами), а і для активних та рухливих мешканців лісів, наприклад, представників роду Plethodon.

На наступному відео показані безлегеневі саламандри роду Plethodon

Пласкоголові саламандри, Hydromantes platycephalus, здатні згортатися кільцем і скочуватися з гори, уникаючи небезпеки

А це — Bathrachoseps, хробакоподібна (чи червоподібна?) саламандра

А тут можна побачити роботу язика грибоязичної саламандри, Bolitoglossa.

 

 

 

Комментарии

Аватар пользователя Гексли

Пластмасса или резина...

Аватар пользователя Гексли

Раз рядом людишки ходят - это вполне ожидаемо. Ну а размеры-то хоть адекватны?

Может, слепили по максимальным размерам...

А там опять Олимпийские амбистомы.