Екологія: біологія взаємодії. 4.10. Різноманіття форм експлуатації





 

 

 

Українська мова (найновіша версія) / Русский язык (обновление прекращено)

Д. Шабанов, М. Кравченко
Екологія: біологія взаємодії

Частина I. Біосистеми та біосфера
Частина II. Екосистеми та популяції
Частина III. Організми та їх середовище
Частина IV. Людство

← 4.09. Коменсалізм

4.10. Різноманіття форм експлуатації

4.11. Хижацтво →

 

4.10. Різноманіття форм експлуатації

Лодєйніков прислухався: запекло
Плив садом шерех тисячі смертей.
Природа, враз обернута на пекло,
Вершила свій буденний апогей.
Жук їв траву, жука клювала пташка,
Тхір мозок пив у пташки з голови.
Нічних істот обличчя  лячно й важко,
Настрашені, дивилися з трави.
Природи віковічне мотовило
Буття  і смерть єднало, як могло,
В один моток, але думкам несила
З'єднати ці два таїнства було.

Микола Заболоцький, переклад Лариси Вировець

Поняття «хижак» здається всім добре знайомим. Буденна свідомість вважає «хижаками» представників ряду Хижі зі ссавців, рядів Соколоподібні та Яструбоподібні з птахів, та ще, напевно, акул і крокодилів. Тим дивніше усвідомити, що з екологічної точки зору хижаками є і сонечко, що полює на попелиць, і дафнія, яка відфільтровує з води водорості, і навіть росичка, яка поступово перетравлює комара, що сів на її листок. Для всіх названих організмів характерно, що вони споживають інші живі організми, і що умовою споживання цих організмів є позбавлення їх життя. Природно, вбивство зебри левом куди драматичніша і кривавіша подія, ніж «убивство» одноклітинних водоростей дафнією, але принципової межі між цими подіями немає.

Не відкидаючи інших класифікацій, у нашому курсі ми розглянемо хижацтво як частину ширшої категорії відносин — експлуатації (див. пункт 4.06) — і виділимо 4 форми експлуатації: справжнє хижацтво (голофагія), пасовищне хижацтво (мерофагія), паразитоїдність і паразитизм.

Голофаги, справжні хижаки, вбивають жертву відразу і з'їдають за своє життя безліч жертв (лев, сонечко, дафнія, кашалот, росичка).

Мерофаги, пасовищні хижаки (корова, ґедзь, медична п'явка, блоха) зазвичай з'їдають тільки частини жертви, наносячи їй при цьому певний, але не обов'язково смертельний збиток. За своє життя мерофаги експлуатують багатьох жертв, з якими не мають особливо тісних зв'язків.

Паразити (солітер, ВІЛ, омела біла, попелиця, воша) тісно пов'язані зі своїм господарем, забирають у нього лише частину його ресурсів і не обов'язково спричиняють смерть. Їхній зв'язок з господарем дуже тісний; у типовому випадку особина паразита все своє життя пов'язана з одним-єдиним господарем.

Паразитоїди, до яких відносяться багато перетинчастокрилих (наїзники, риючі оси) і деякі двокрилі, ведуть вільний спосіб життя, але відкладають свої яйця в жертву, на неї або біля неї. Вилуплені з яйця личинки поїдають жертву живцем, а потім убивають її: смерть жертви неминуча, але відстрочена. З урахуванням чисельності комах взагалі і перетинчастокрилих зокрема, така стратегія зовсім не є рідкісною.

Як ви можете побачити, в цій класифікації «розлізлися» звичні поняття «хижак» і «паразит». До числа пасовищних хижаків ми віднесли й корову, й медичну п'явку. Однак як тільки ми відвернемося від емоційних оцінок і, наприклад, спробуємо моделювати такі відносини, ми відразу побачимо, що відносини корови та п'явки з їхніми жертвами вельми подібні. Мерофаги переміщаються у просторі, знаходячи своїх жертв і відбираючи в них частину їхньої біомаси. Однак коли медична п'явка нападає не на корову, що прийшла на водопій, а на пуголовка жаби, вона взаємодіє з ним як істинний хижак: вбиває і поїдає значну частину його тіла.

У повсякденному трактуванні поняття «паразити» включає внутрішніх і зовнішніх паразитів. У наведеному тут сенсі слова справжніми паразитами є майже виключно внутрішні паразити та лише деякі з зовнішніх. Наприклад, воші тісно пов'язані зі своїми господарями й відносно рідко переходять від одного до іншого. І їхні життя, і їхнє розмноження тісно пов'язані з тілом господаря. Тому вошей можна вважати паразитами.

На відміну від вошей, блохи або постільні клопи розмножуються не на тілі господаря, а в його «лігві» і легко переходять від одного господаря до іншого. Для їхнього харчування важливий пошук того господаря, яким вони будуть харчуватися вчергове. Сказане дозволяє вважати цих комах мерофагами, пасовищними хижаками.

Легко зрозуміти, що виділені тут категорії експлуататорів не  відмежовані різко одна від одної та пов'язані переходами.