Екологія: біологія взаємодії. 5.18. Фотоперіодизм





Д. Шабанов, М. Кравченко
Екологія: біологія взаємодії

Частина I. Біосистеми та біосфера
Частина II. Екосистеми та популяції
Частина III. Організми та їх середовище
Частина IV. Людство

← 5.17. Адаптивні біоритми

5.18. Фотоперіодизм

5.19. Тепловий баланс та термобіологічні типи організмів →

 

5.18. Фотоперіодизм

зайдеш в кімнаті є розбитим
вікно а в клітці пір'я кров
пташиним почерком записка
інстинкти осінь прощавай

Мідорі ("пірожок")

Фотоперіодизм — регуляція сезонного циклу залежно від довжини світлового дня. Він є способом регуляції, що поширений в помірній зоні (тобто там, де пори роки відрізняються за довжиною світлового дня та за іншими факторами середовища, що є важливими для сезонного циклу організмів). На відміну від циркадіанних ритмів, що регулюються зміною світла та темряви, річні (цирканнуальні) ритми контролюються довжиною світлового дня.

Довжина світлового дня — параметр, що задається астрономічними особливостями системи Земля-Сонце і тому змінюється досить закономірно. Зміна важливих для більшості організмів факторів (температури, вологості, доступності їжі тощо) залежить як від астрономічних причин, так й від дії багатьох випадкових причин. Довжина світлового дня — типовий сигнальний фактор.

Хоча людина досить давно перейшла до позасезонного розмноження, у неї зберігаються рудиментарні фотоперіодичні регуляторні механізми. Один із проявів їхньої дії — підвищення концентрації статевих гормонів у крові навесні (точніше, навіть, наприкінці зими), зі збільшенням тривалості світлового дня. Регуляція цирканнуальних ритмів здійснюється у хребетних системою гіпоталамус-гіпофіз. Істотне значення у цій регуляції має епіфіз (пінеальна залоза, рудиментарний світлочутливий орган).

 

Додаткові матеріали:

Колонка: Есть ли у человека фотопериодические реакции?