Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-11. Паразитизм та паразитоїдність

Для паразита хазяїн подібний до острова. Як перебратися з одного острова на інший? Одне з рішень полягає в тому, щоб виробити та викинути в середу безліч нащадків (яєць, личинок тощо), сподіваючись, що хоча б деяким з них пощастить потрапити «за призначенням». Друге рішення полягає у використанні якихось інших організмів для стрибка від хазяїна до хазяїна.
Одним із яскравих прикладів спрощення будови паразитів може бути вусоногий рак саккуліна, далекий родич морських жолудів. Доросла саккуліна являє собою безформний мішок зі статевими продуктами, який висить під черевцем краба та отримує необхідні поживні речовини за допомогою коренеподібних виростів, що пронизують все тіло хазяїна

Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-10. Хижацтво

Важлива характеристика хижака-поліфага, здатного перемикатися з однієї жертви на іншу, — його реакція на зміну відносної щільності жертв. Хижак з реакцією I типу вибірково споживає певний вид жертв, навіть якщо вони рідкісні, і підвищує їх споживання з ростом їхньої поширеності. Хижак з реакцією II типу споживає жертв певного виду пропорційно їхньої чисельності, поки вони рідкісні, а після якогось рівня стабілізує їх експлуатацію (насичується). Найпоширенішою, однак, є реакція III типу (яку і демонстрували в експерименті гуппі): рідкісна жертва споживається непропорційно мало, і хижак звертає на неї «увагу» тільки тоді, коли її чисельність сягає певної межі. Поширеність третього типу реакцій хижаків-поліфагів є причиною того, що хижаки вирівнюють чисельність своїх жертв, сильніше експлуатуючи більш поширені види та даючи «перепочинок» рідкісним

Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-09. Різноманіття форм експлуатації

Голофаги, справжні хижаки, вбивають жертву відразу і з'їдають за своє життя безліч жертв.

Мерофаги, пасовищні хижаки зазвичай з'їдають тільки частини жертви, наносячи їй при цьому певний, але не обов'язково смертельний збиток.

Паразити тісно пов'язані зі своїм хазяїном, забирають у нього лише частину його ресурсів і не обов'язково спричиняють смерть.

Паразитоїди, до яких відносяться багато перетинчастокрилих (їздці, риючі оси) і деякі двокрилі, ведуть вільний спосіб життя, але відкладають свої яйця в жертву, на неї або біля неї. Вилуплені з яйця личинки поїдають жертву живцем

.

Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-08. Коменсалізм

Коменсалізмом називаються прямі або опосередковані через середовище відносини між двома популяціями, від яких одна — популяція коменсала — отримує вигоду (збільшує свою чисельність у відповідь на збільшення чисельності партнера), а інша — популяція хазяїна — індиферентна до цих відносин і не залежить від чисельності коменсала. Найчастіше коменсалізм пов'язаний майже безперервними переходами з протокооперацією (якщо хазяїн починає отримувати вигоду від свого партнера) або з паразитизмом (якщо хазяїн відчуває шкоду). Приклади коменсалізму можна розділити за чотирма категоріями. Коменсал може отримати від хазяїна їжу, притулок та захист, переміщення або зміну оселища

Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-07. Мутуалізм і протокооперація

Ми відзначили, що мутуалізм — це облігатні взаємовигідні відносини між популяціями. Як встановити, що певні відносини є облігатними? Якщо організми, що перебувають у взаємовигідних відносинах, зустрічаються у природних умовах тільки разом, це свідчить про нерозривний характер їх зв'язку. Протокооперація — це необов'язкові взаємовигідні відносини між двома популяціями. Пов'язані цими відносинами види можуть зустрічатися як разом, так і окремо

Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-06. Класифікація відносин між популяціями

Класифікувати відносини між видами (або ж між популяціями) за їхнім впливом один на одного, пропонував, наприклад, відомий американський еколог Юджин Одум. Він виділяв три типи відносин популяцій одна з одною: позитивний вплив (+), негативний вплив (-) і відсутність впливу (0). Однак коректно визначити, що таке «позитивний» або «негативний» вплив, нелегко. Наприклад, популяція хижака впливає на популяцію жертви в якомусь сенсі негативно, а в якомусь — позитивно.

Як ви пам'ятаєте, в моделі Лотки-Вольтерри коефіцієнти α і β описують вплив особин одного виду на особин іншого. Можна вважати, що коефіцієнти α і β мають позитивний знак, коли зростання чисельності одного виду призводить (у короткотерміновій перспективі!) до зростання чисельності іншого, і негативний, якщо зі зростанням чисельності одного виду знижується чисельність іншого. На цій підставі можна виділити 6 основних форм взаємодії між видами. Крім того, деякі з форм можна розділити на додаткові

Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-05. Модель Лотки-Вольтерра

У 1925 році відомий італійський математик Віто Вольтерра, розмовляючи за обідом зі своїм майбутнім зятем, іхтіологом за фахом, зацікавився популяційною динамікою риб. Зокрема він дізнався, що зниження вилову риби під час першої світової війни призвело до збільшення частки хижої риби в уловах. Результатом осмислення таких фактів стали запропоновані ним моделі для опису міжвидової взаємодії

Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-04. Експоненційне і логістичне зростання чисельності популяції

У логістичній моделі вводиться змінна K — ємність середовища, рівноважна чисельність популяції, за якої вона споживає всі наявні ресурси. Приріст у логістичній моделі описується рівнянням dN / dt = r × N × (K-N) / K. З історичних причин величину r в логістичній моделі можна називати мальтузіанським параметром (тобто параметром Мальтуса), а K — параметром Ферхюльста.
Поки N невелика, на приріст популяції основний вплив має співмножник r × N і зростання популяції прискорюється. Коли N стає досить високою, на чисельність популяції починає надавати основний вплив співмножник (K-N) / K і зростання популяції починає сповільнюватися. Коли N = K, (K-N) / K = 0 і зростання чисельності популяції припиняється

Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-03. Демографічні таблиці, піраміди та криві виживання

Демографічні таблиці дають матеріал для побудови кривих виживання. Такий спосіб графічного представлення залежності частки особин, що лишилися в живих, від їх віку у 20-х роках минулого століття запропонував Роберт Перль. Він виділив три основних типи кривих виживання

Популяції

Екологія: біологія взаємодії. IV-02. Характеристики популяцій

Демографічні характеристики популяцій можна розділити на дві групи: статичні та динамічні. Статичні характеристики популяцій (зверніть уваги: статичні, а не статистичні!) можуть бути визначені для конкретного моменту часу; прикладом таких характеристик може бути чисельність популяції. Хоч як швидко змінювалася б ця величина, у будь-який момент ми потенційно можемо встановити, скільки особин входить до складу тієї чи іншої популяції. До цієї ж категорії, крім чисельності популяцій, відноситься її статево-віковий склад (співвідношення у ній особин різного віку й статі), щільність (відношення чисельності популяції до зайнятої нею площі чи об'єму), характерний розподіл особин у просторі та деякі інші параметри.
А які процеси призводять до зміни статичних (тобто зовсім не незмінних!) характеристик популяції? Народжуваність, смертність, міграції — динамічні характеристики. Природа цих параметрів така, що вони можуть бути виміряні тільки для певного проміжку часу. Найважливіші динамічні характеристики популяції можуть бути об'єднані у наступну просту формулу:

Зміна чисельності = (народжуваність + імміграція) — (смертність + еміграція)

Популяції