Екологія: біологія взаємодії. II-13. (доповнення) Геохронологічна шкала

II-13. (доповнення) Геохронологічна шкала

Для опису історії земного життя необхідно мати шкалу, що дозволяє описувати відповідні проміжки часу. Як вивчають цю історію? За послідовністю осадових порід. Взаємна послідовність порід визначається за характером їх залягання і за складом копалин, які містяться в них. Численні в минулому групи організмів, які залишали добре збережені залишки (раковини, зуби, луску тощо), набувають великого значення для визначення віку порід і називаються керівними копалинами. Узгоджена послідовність порід різного віку і відповідних їй проміжків історії Землі називається геохронологічною шкалою (табл. 2.13.1).

Таблиця 2.13.1. Геохронологічна шкала

Геохронологічна шкала — результат роботи багатьох поколінь геологів. Насамперед вона відбиває послідовність проміжків часу — відносний вік. У XX столітті до відносних датувань додалися також абсолютні, основані на оцінці швидкості розпаду радіоактивних елементів у досліджуваних породах.

Слід звернути увагу, що відносна шкала точніша та інформативніша, ніж абсолютна. Наприклад, і акантостега (найдавніше відоме чотириноге), і пандерихт (дуже схожа на чотириногих риба, яка водночас не могла бути їхнім предком) мешкали у верхньому девоні. Вік пандерихта — 378±10 млн років, а акантостеги — 360±10 млн років. Цих даних недостатньо, аби впевнено стверджувати, що акантостега жила пізніше. Але якщо відомо, що вона знайдена в пізніших (що лежать вище) шарах, цього достатньо, щоб упевнено стверджувати, що вона молодша, навіть якщо абсолютний вік порід зовсім невідомий.