Екологія: біологія взаємодії. IV-20. (доповнення) Еволюція альтруїзму

Таким чином, згідно з викладеними поглядами, альтруїстична поведінка може підтримуватися добором на трьох різних рівнях. Альтруїстична поведінка відносно родичів є наслідком спорідненого добору, що діє на генному рівні; добір на здатність до реципрокного альтруїзму, скоріше за все, краще розглядати як явище, що відбувається на рівні організму (хоча можливі й інші погляди на цей феномен). Парафіялізм (парафіяльний альтруїзм), скоріше за все, є наслідком групового добору внаслідок парадокса Сімпсона.

Екологія: біологія взаємодії. VII-04. Деякі типи R-моделей в популяційній екології, їх призначення та структура

Чому сонце кожного ранку з’являється на небі, а кожного вечора — зникає? Різні відповіді на це питання — це різні моделі. Одна з найстаріших відомих нам моделей, віком близько п’яти тисяч років, створена у Геліополі, у Єгипті. Кожного ранку Нут (небо) народжує Ра (сонце) від Геба (землі). Кожного вечора Ра зникає у череві своєї матері. Нут і Геб — діти Шу (повітря) та Тефнут (вологи). Самі Шу та Тефнут — діти-близнюки Атума, чиє ім’я можна розуміти, як «Усе»; Атум самоорганізувався з первісного водного хаосу — Нуна. Ці боги входять у геліопольській пантеон примордіальних (лат. primordialis — споконвічних, первозданних) богів, або ж велику еннеаду. Геліополь був центром культу Ра, Сонця. Інші культові центри Єгипту створювали інші моделі, обирали інші дев’ятки первинних богів.
Це — казкові, наївні пояснення? Сучасні моделі детальніші, математизовані й, головне, дають ефективну основу для науково-технологічної перебудови середовища. Зате міфологічні моделі ефективніше підтримували душевні сили своїх користувачів.

Екологія: біологія взаємодії. VII-03. Арифметичне та геометричне зростання

Що особливого у зростанні чисельності організмів внаслідок їхнього розмноження?
Чи може популяція, що зростає, запобігти мальтузіанській катастрофі?
В цьому і двох попередніх пунктах достатньо відомостей, щоб почати пошук відповідей на наведені питання засобами R. Повірте, цей пошук може привести вас до достатньо нетривіальних та дуже важливих висновків. Спробуйте пройти ту частину шляху, яка не прописана тут покроково, самостійно.
 

Екологія: біологія взаємодії. VII-02. Знайомство з властивостями R на простих прикладах

В цьому пункті обговорено використання мови розмітки тексту R Markdown та передбачених в ній чанків (вставок коду) для опису роботи з R. Далі наведені початкові відомості про вектори в R, їх створення та індексацію, про використання функцій for() та if(), а також функції plot(). Наведені певні пояснення використання функції plot(), які можна використовувати як довідкові.

Екологія: біологія взаємодії. VII-01. Перші кроки в використанні RStudio

З 2024 року автори додають до курсу екології пояснення з використання імітаційного моделювання для кращого засвоєння матеріалів курсу. На цій сторінці — вступний опис особливостей мови R та розрахований на початківців опис вікна програми RStudio, оболонки для роботи з R

Екологія: біологія взаємодії. I-20. (доповнення) Філософський лікнеп: що ми знаємо, чого не узнаємо та чому починаємо з презумпцій

(у розробці)

Екологія: біологія взаємодії. I-10. (доповнення) Істоти Денієла Деннета: моделювання як головна функція психіки

Єдиними відомими нам грегорієвими істотами є представники Homo sapiens Linnaeus, 1758. Коли ви взаємодієте з даними текстом та схемами, ви реалізуєте саме той спосіб вдосконалення моделей, що є характерним для грегорієвих істот.  До речі, вам зрозуміло, чому на рис. I-10.4 всередині моделі, яка будує зображена там істота, показано й саму цю істоту і побудовану нею модель? Здатність моделювати самого себе має назву рефлексії і є важливим механізмом формування образа «Я».

Усі показані механізми пошуку адаптивної поведінки реалізують спосіб спроб та помилок. У дарвінових істот «спробою» є поява організму, що здатний забезпечувати певну поведінку, а у попперових та грегорієвих істот спроби розв'язання задач, які ставить перед ними середовище, відбуваються у їхній психіці. Зверніть увагу: у сталій назві пошукового алгоритму «спосіб спроб та помилок» не згадано третій компонент: випадкові удачі. Коректніше було б казати про «спосіб спроб, помилок та удач». Саме цей алгоритм забезпечує і дію природного добору, і переміщення навпомацки, і геніальні осяяння людини-творця.   

Екологія: біологія взаємодії. I-17. (доповнення) Чому світ саме такий, який він є? Стійкість, а не оптимальність

 

Погана новина: ми живемо у світі Неша, а не у світі Парето...