Біляєв та ін., 2018. Склад та зміни трьох геміклональних популяційних систем зелених жаб НПП «Гомільшанські ліси»

Біляєв І., Бондаренко Г., Гарбуз Д., Дрогваленко М., Сєрватовська Є., Сударенко Ю., Тепленко Ю., Федорова А., Шабанов Д. Склад та зміни трьох геміклональних популяційних систем зелених жаб НПП «Гомільшанські ліси» / Матеріали наукової конференції «Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій», смт Шацьк, 13–16 вересня 2018 р. – Львів : СПОЛОМ, 2018. – С. 21-21.

Кравченко та ін., 2018. Геміклональне спадкування у зелених жаб: випадковий курйоз, перехідний стан чи закономірний етап розвитку?

Кравченко М., Пустовалова Е., Федорова А., Шабанов Д. Геміклональне спадкування у зелених жаб: випадковий курйоз, перехідний стан чи закономірний етап розвитку? / Матеріали наукової конференції «Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій», смт Шацьк, 13–16 вересня 2018 р. – Львів : СПОЛОМ, 2018. – С. 69-73.

A2. Науковий метод. «Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери»

A2-1. Як організувати дослідження?
A2-2. Науковий метод
A2-3. Статистична значущість
Додаток A2-4. Дослідження імовірнісних процесів за допомогою монет та імітаційних моделей  
Додаток A2-5. Підтвердження та спростування гіпотези: розгляд на прикладі моделі 

 

Півтори природи людини – 03. Лекція I. Еволюція. Добір

Презентація першої лекції з курсу. Пояснювальне значення історичного підходу. Походження інформації внаслідок запам'ятовування наслідків випадкового вибору. Перехід від креаціоністської моделі («так зроблено для такої-то цілі») до «еквілібристської» моделі («ми спостерігаємо такий стан тому, що саме він є стійким»).

A1. Шляхи пізнання світу. «Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери»

A1-1. Уведення до курсу
A1-2. Шляхи пізнання
A1-3. Сліпа пляма: сприйняття і дійсність
Додаток A1-4. Еволюція типів поведінки
Додаток A1-5. Чому в нашому оці є сліпа пляма?
Додаток A1-6. Приклади псевдонауки

 

Гайдари. Практика. Екскурсія на Ніжній Добрицький ставок 5 липня 2018

Триває навчально-польова практика І-ІІ курсів у Гайдарах. Огромний масив фотографій, які робить фотофельдшер практики, Д.Б., доступні тут. Не конкуруючи з ним, покажу свої знімки, що були зроблені протягом однієї екскурсії. Більшість вражень цієї екскурсії (наприклад, нічний перехід ділянкою лісу, на якій ми тільки-но чули виття вовчої зграї), на фото не передаш, але щось відбилося й в них...

Попрацювали нормально. Випустили вибірку мічених зелених жаб, яку зібрали минулого разу. Ловили пуголовків. Записували співи жаб та крики сов за допомогою сучасного аудіорекордеру. Зробили геоботанічний опис околиць ставу. Просто подивилися на красу Національного Природного Парку "Гомільшанські ліси". Так, до речі, нагадайте мені ще один український університет крім нашого, Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, де студенти у робочому порядку, у межах звичайного навчального плану проводять такі практики (два рази по місяцю на біологічній станції, якій більше за сто років)!

Экология: биология взаимодействия. Приложение II. Вопросы для зачета или экзамена

Вопросы, входящие в состав билетов для сдачи зачета или экзамена по экологии (биоэкологии). В состав билетов они входят в ином порядке, чем приведены здесь.

Екологія: біологія взаємодії. II-02. Ноосфера

Ймовірно, основним автором поняття «ноосфера» був П'єр Тейяр де Шарден, французький священик і вчений-еволюціоніст. Тейяр був членом чернечого ордену єзуїтів, і тому висловлювані ним публічно ідеї були обмежені дисципліною ордена. Керівництво ордена єзуїтів не перешкоджало палеоантропологічним дослідженням Тейяра, але було стурбоване тим, щоб він, як священик і член ордена, не висловлював погляди, що ревізують християнство. Внаслідок цього ідею ноосфери, яка народилася у Тейяра, оприлюднив в 1927 році його друг, філософ і математик Едуард Леруа. Як підкреслювали Тейяр і Леруа, важливим джерелом цієї ідеї стали лекції з геохімії, які В.І. Вернадський читав в 1922-1923 рр. в Парижі. Надалі уявлення про ноосферу незалежно один від одного розробляли і Тейяр, і Вернадський

Экология: биология взаимодействия. 1.11. (дополнение) Научный метод

Екологія: біологія взаємодії. I-11. (доповнення) Науковий метод

Роботу гіпотетико-дедуктивної моделі наукового пізнання можна описати наступним алгоритмом:
1. Пошук невідповідностей у ході застосування наукової системи уявлень (моделі дійсності, що будується наукою) для пояснення наявних даних;
2. Висування нових гіпотез, що узгоджують з системою уявлень факти або висновки, що слугували причиною переходу на цей крок;
3. Прогнозування наслідків з висунутих гіпотез (дедукція);
4. Перевірка прогнозів (у багатьох випадках — експериментальна)